Клуб «Краєзнавець»

Марк Емануїлович Рабинович народився 10 лютого 1915 р. Закінчив з відзнакою Київський університет і отримав диплом широкого профілю з правом викладання зарубіжної, російської та української літератур, російської та української мови. Вступив до аспірантури при кафедрі філології проф. О.І.Білецького Харківського державного університету ім. О.М.Горького (нині Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна), написав кандидатську дисертацію про М.Г.Гаріна-Михайловського, розшукав і описав невідомі архівні матеріали. У зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни Марк Емануїлович не встиг захиститися, він добровільно пішов на фронт з агіткультбригадою, а дисертація загинула під час відступу під Цимлою (Ростовська обл.). У боях за Сталінград він отримав контузію і потрапив до Самарканда, де викладав у навчальних закладах, працював літературним редактором у газеті Ленінградської військово-морської академії. Після війни М.Е.Рабинович жив у Харкові, деякий час працював на посаді старшого викладача зарубіжної літератури в Інституті іноземних мов. В 1947 р. одружився з Лідією Абрамівною Тарнопольською.

Друга дисертація М.Е.Рабиновича про ліро-епічний жанр у російській літературі не пройшла внутрішнього захисту на початку 1950-х рр. у зв’язку з відсутністю в ній образу Й.Сталіна, а від продовження роботи над нею він відмовився. Викладав літературу в школі, керував літературно-драматичним гуртком, інсценував оповідання, ставив п’єси та мініатюри. Його гурток посідав призові місця на оглядах і олімпіадах міського, обласного і республіканського значення. Все життя філолог добре писав епіграми, пародії, сценарії для мініатюр, але не друкувався. Театрал, книголюб, енциклопедист – так можна коротко охарактеризувати його зацікавлення .

Життя подружжя було тісно пов’язане з ХДНБ ім. В.Г.Короленка. Протягом багатьох десятиліть – Марк Емануїлович з 1920-х, а Лідія Абрамівна з 1930-х років – вони були читачами бібліотеки. М.Е.Рабинович після війни брав участь у відновленні бібліотечного каталогу. В середині 1990-х вони деякий час відвідували засідання клубу «Краєзнавець», виступали з повідомленнями з історії харківських театрів, ділилися спогадами про життя Харкова минулих років.

Марк Емануїлович Рабинович помер 14 березня 1997 р. Похований на 2-му міському кладовищі Харкова.