Клуб «Краєзнавець»

Лідія Абрамівна Тарнопольська народилася 24 жовтня 1922 р. в Харкові. Ще навчаючись у школі, писала поезії, брала участь у роботі літературних гуртків школи та Харківського Палацу піонерів (в останньому, до речі, вона займалася з поетом М.В.Кульчицьким), втім життя своє пов’язала з медициною. Під час Другої світової війни працювала у шпиталях. Після закінчення Харківського медичного інституту вона все життя працювала в Центральній залізничній клінічній лікарні. Л.А.Тарнопольська пройшла шлях від санітарки до нейрохірурга вищої категорії, автор 80 друкованих наукових праць, укладач і редактор низки методичних рекомендацій, член редколегій трьох фахових збірок всесоюзного значення, де редагувала праці свого розділу. Кандидат медичних наук. В 1947 р. одружилася з Марком Емануїловичем Рабиновичем.

За життєвими уподобаннями Лідія Абрамівна, як і її чоловік Марк Емануїлович Рабинович, була театралом і книголюбом. За характером роботи вона виїздила на різні залізниці усього Радянського Союзу і привозила з цих подорожей багато цікавих оповідань і спостережень, втім записувати їх їй переважно було ніколи. Якось відпочиваючи та розважаючись Лідія Абрамівна написала «59 рассказов о Юнге» (так звали доберман-пінчера) – забавних і психологічних мініатюр про собаку та родину. Дев’ять із них були надруковані в харківській щотижневій газеті «Панорама» і журналі «Доброе утро».

Життя подружжя було тісно пов’язане з ХДНБ ім. В.Г.Короленка. Протягом багатьох десятиліть – Марк Емануїлович з 1920-х, а Лідія Абрамівна з 1930-х років – вони були читачами бібліотеки. В середині 1990-х вони деякий час відвідували засідання клубу «Краєзнавець», виступали з повідомленнями з історії харківських театрів, ділилися спогадами про життя Харкова минулих років.

Лідія Абрамівна Тарнопольська пішла з життя 29 квітня 2001 р. Похована на 2-му міському кладовищі Харкова.