Клуб «Краєзнавець»

Тетяна Вікторівна Тихомирова народилася 23 січня 1929 р. в Харкові у родині інженера-шляховика і вчительки. У віці семи років почала займатися музикою, яка потім стала її професією. Навчалася грі на скрипці у А. М. Консісторума (1936–1937), потім у його ж класі в музичній школі при Харківській консерваторії (нині Дитяча музична школа (ДМШ) № 1 ім. Л. Бетховена; 1937–1941). З осені 1939 р. грала в Дитячому симфонічному оркестрі при міському Палаці піонерів. Після звільнення Харкова від нацистів продовжила освіту в Харківській музичній десятирічці (по класу скрипки – у А. Лещінського, по класу альта – у Шора; 1943–1948) та Харківській консерваторії (спеціалізація: соліст оркестру і викладач по класу альта музичного училища; 1948–1953). Ще студенткою 5 курсу консерваторії була запрошена на роботу педагогом класу альта в музичну десятирічку, де працювала до липня 1965 р. Одночасно викладала гру на скрипці в музичній студії ПК «Світло шахтаря». В 1964 р. її запросили на посаду завуча в ДМШ № 3, де вона також вела клас скрипки і акомпанементу. Пізніше вона працювала викладачем по класу скрипки та завідувала Оркестровим відділом ДМШ № 20 (згодом – ДМШ № 9; 1969–1971). Останнє місце роботи – ДМШ № 1 ім. Л. Бетховена, де Т. В. Тихомирова вела класи скрипки, скрипкового ансамблю і акомпанементу та завідувала навчальною частиною (1971–1988).

У 1988 р. Тетяна Вікторівна закінчила викладацьку діяльність. Деякий час після виходу на пенсію займалася складанням родоводів. Потім захопилася історією тих будинків, де їй довелося жити, а далі – історією забудови вулиць міста. Збирання та систематизація матеріалів з історії окремих будинків стали її хобі. Одночасно вона активно включилася в роботу клубу «Краєзнавець», виступала на краєзнавчих читаннях, друкувалася на сторінках місцевої газети «Слобода», тісно спілкувалася з архітекторами О. Ю. Лейбфрейдом та Є. С. Ніценко, іншими краєзнавцями.

Тетяна Вікторівна Тихомирова померла 13 жовтня 1995 в м. Харкові. У відділі «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка ХДНБ ім. В. Г. Короленка зберігаються її газетні публікації, машинописи статей та архівні нотатки, а також 15 фотоальбомів з архітектури Харкова за матеріалами зібрань П. І. Романова та О. О. Тіца, які вона під редакцією О. Ю. Лейбфрейда уклала й оформила.

Відзнаки: Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1995).