Клуб у цифрах і фактах

У відділі «Україніка» ХДНБ ім. В.Г.Короленка зберігаються протоколи засідань клубу «Краєзнавець» з моменту його заснування в 1978 р. Вони переплетені в книги, часто містять вклеєні газетні дописи про діяльність краєзнавців, інколи – листи, фото або інші матеріали до виступів. Наприклад, протокол засідання, присвяченого Г.П.Данилевському, проілюстрований фотографією могили письменника в с. Пришиб Балаклійського району та його родоводом.

Гортати сторінки 20-30-річної давнини виявилося дуже цікавим заняттям, результатом якого стало зібрання наведених нижче фактів.

 

13 травня 1978 р. – перше засідання


13 травня 1978 р. – перше засідання

Перше засідання клубу відбулося 13 травня 1978 р. На ньому були присутні співробітники відділу краєзнавчої роботи (нині це відділ «Україніка» ім. Т.Г.Шевченка) Т.Г.Шерстюк, Г.М.Каширіна та В.О.Ярошик і читачі бібліотеки – журналісти Л.М.Строковський та І.Й.Марченко, науковці І.Ю.Саратов та Б.В.Заскальков. На зустрічі обговорювалися організаційні питання – періодичність зустрічей, тематика засідань, залучення фахівців і громадськості.

На другому засіданні заслухали два повідомлення – «Михайло Свєтлов у Харкові» Л.М.Строковського та «Лев Толстой і харків’яни» І.Й.Марченка. Так було покладено початок основній формі роботи клубу – краєзнавчим читанням.

 

Перша відзнака


Перша відзнака

В 1981 р. (на той момент відбулося всього 20 засідань) Харківська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відзначила пам’яткоохоронну діяльність клубу, перерахувавши на рахунок ХДНБ ім. В. Г. Короленка 350 карбованців. Для порівняння – середньомісячна заробітна плата в Україні становила тоді 155 карбованців.

Кошти було витрачено на книги для відзначення активних краєзнавців.

 

Родичі видатних харків'ян - гості клубу

Гостями краєзнавців у різний час були родичі та близькі люди багатьох видатних харків’ян, зокрема:

Ф.С.Рофе-Бекетов – онук архітектора О.М.Бекетова, О.Ю.Багалій – правнучка історика Д.І.Багалія та її мати Є.М.Багалій-Екелова, Б.В.Бішеф – онук фольклориста М.Ф.Сумцова і Г.О.Хіріна – правнучка вченого, В.М.Кошкіна – удова конструктора танків М.І.Кошкіна, доньки хірурга О.І.Мещанінова Марія та Єлизавета Мещанінови, О.В.Кульчицька – сестра поета М.В.Кульчицького, Г.С.Дрімцова – донька композитора С.П.Дрімцова, удова письменника М.П.Трублаїні Н.В.Кочіна-Трублаїні, В.В.Хоткевич – онук письменника Г.М.Хоткевича, діти поета І.Л.Муратова.

 

Улюблена тема - архітектура


Улюблена тема - архітектура

Одна з найулюбленіших тем краєзнавців – архітектура Харківщини. Їй були присвячені майже 50 засідань із чотирьохсот. Відтак, на засіданнях клубу виступало багато відомих харківських архітекторів останніх десятиліть – П.Ю.Шпара, О.О.Тіц, Л.Є.Розвадовський, Г.С.Маяк, Б.Г.Клейн, Ю.М.Шкодовський, І.М.Лаврентьєв, В.О.Кодін.

А членом клубу з 1980 р. практично до кінця своїх днів був архітектор О.Ю.Лейбфрейд – людина, яка присвятила більшу частину свого життя любовному збиранню матеріалів про архітектуру Харківщини, «ходяча енциклопедія» Харкова.

 

Інна Гофф і Харків


Інна Гофф і Харків

У 1983 р. на засідання клубу завітала відома письменниця Інна Гофф, уродженка Харкова, яка перебувала в місті у відрядженні. Вона розповіла краєзнавцям про свої останні праці і творчі плани, а також попросила їх допомогти у зборі матеріалів про зв’язки з Харковом письменника І.О.Буніна.

 

Активна громадянська позиція

У різний час на краєзнавчих читаннях піднімалося багато питань, які на сьогодні є вирішеними. Зокрема, це: створення при міськвиконкомі комісії з питань топоніміки, перевидання книги Д.І.Багалія та Д.П.Міллера «История города Харькова за 250 лет его существования», встановлення деяких меморіальних дощок (Д.І.Багалію, С.І.Васильківському, ін.), створення в Харкові літературного музею.

 

Найпопулярніший літературний твір


Найпопулярніший літературний твір

Літературний твір, якому найчастіше присвячувалися краєзнавчі читання – це «Слово о полку Ігоревім». На зустрічах краєзнавців прозвучали десять доповідей, які тим чи іншим чином стосувалися «Слова» – відображених у ньому подій, маршруту князя Ігоря на території краю, топонімів Харківщини, пов’язаних з твором, тощо.

 

В гостях у краєзнавців - славетні шевченківці


В гостях у краєзнавців - славетні шевченківці

Перед краєзнавцями виступали актори театру української драми ім. Т. Г. Шевченка, народні артисти України Лесь Сердюк та Леонід Тарабаринов. У 1987 р. на засіданні, присвяченому 100-річчю від дня народження Леся Курбаса, вони читали уривки з театральних постановок. Двічі в гостях у клубу читав поезії заслужений артист України Роман Черкашин.

 

Відзнаки Спілки краєзнавців


Відзнаки Спілки краєзнавців

У різні роки за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху звання «Почесний краєзнавець України» були удостоєні Н.П.Акімова, Т.М.Безрукова, В.А.Божко, Г.М.Бурденко, Г.Р.Гуріна (1931–2015), М.М.Желєзняк, Ю.Т.Калачов (1930–1995), Г.М.Каширіна (1931–2016), М.О.Корж (1919–2011), М.М.Красиков, О.Ю.Лейбфрейд (1910–2003), О.Г.Павлова, Н.І.Полянська, О.Д.Радкова (1923–1996), М.М.Саппа, Г.П.Столярова, Т.В.Тихомирова (1929–1995), Н.М.Хоперська (1924–2011), В.О.Черноморець, Т.Г.Шерстюк (1921–2003), І.В.Шуйський.

 

Члени клубу - заслужені працівники культури України

Почесного звання «Заслужений працівник культури України» удостоєні перший голова клубу І.Ю.Саратов, його нинішній голова С.М.Куделко, завідувачки відділу «Україніка» ім. Т.Г.Шевченко В.О.Ярошик та Н.І.Полянська, члени клубу Ю.М.Ранюк і М.О.Корж.

 

Лауреати муніципальних премій


Лауреати муніципальних премій

Лауреатами творчих премій Харківського міськвиконкому є О.Ю.Лейбфрейд (1998), В.О.Ярошик (1999), І.Ю.Саратов, (2000), С.М.Куделко (2001), Г.П.Столярова (2004), Р.К.Рибальченко (2006), Н.І.Полянська і М.М.Красиков (2007), В.О.Черноморець і О.М.Дмитрієва (2011), Н.П.Тріпутіна (2013).